Пошук по сайту

Фізика  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Вивчення волинської області в курсі географії

Вивчення волинської області в курсі географії





Сторінка1/7
  1   2   3   4   5   6   7
ВИВЧЕННЯ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ В КУРСІ ГЕОГРАФІЇ
Н.В. Григор’єва, завідувач відділом

природничих дисциплін ВІППО

ЗАГАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ

6 клас
Основним завданням курсу «Загальна географія» є формування загальних географічних понять – основи для подальшого вивчення фізичної, економічної і соціальної географії. Шестикласникам легше засвоїти основні географічні поняття на прикладі краєзнавчого матеріалу. Під час вивчення більшості тем курсу вчителю варто кілька хвилин уроку присвятити краєзнавчим питанням, які конкретизують та ілюструють географічні знання. Загальновідомо, чим конкретніше й образніше уявляють учні предмет вивчення на місцевості, тим активніше проходить процес осмислення й узагальнення знань, отриманих на уроці. Там, де це можливо, об’єкти слід розглядати в природі, в інших випадках замінювати їх моделями, малюнками, фотографіями, картами.

Вже на першому уроці вчитель має показати практичне значення географічних знань на прикладі своєї місцевості, розповісти про географічне краєзнавство та основні його завдання, залучити учнів до проведення краєзнавчої дослідницької діяльності (проведення елементарних досліджень в природі, збирання і зберігання краєзнавчого матеріалу).

При підготовці до проведення практичної роботи на місцевості, учнів потрібно переконати у важливості систематичного ведення спостережень за географічними об’єктами та явищами природи, вимірювання показників погоди за допомогою метеорологічних приладів, адже результати будуть використані під час виконання завдань з теми «Атмосфера», а також поповнять краєзнавчі дослідження змін погоди та сезонних змін в природі рідного краю. Дуже добре, якщо в школі зберігаються календарі природи попередніх років. Можна запропонувати учням порівняти ці календарі і зробити висновки. А в кінці навчального року узагальнений календар природи, виконаний учнями класу, також порівняти з попередніми. Учні зможуть зробити висновки про причинно-наслідкові зв’язки між компонентами природи свого краю, між довкіллям і господарською діяльністю населення.

Якщо в школі немає календарів природи минулих років, радимо скористатися «Книгою рекордів Волині» Петра Кравчука (є різні роки видання), в якій вміщені рекорди природи волинського краю, наведено середні та крайні дати окремих сезонних явищ природи для Любешова (вони, за словами автора, не набагато відрізняються і для інших населених пунктів Волинської області), мінімальні та максимальні температури повітря в Луцьку (за період з 1946 по 2005 роки), інші рекорди погоди.

РОЗДІЛ І. ГЕОГРАФІЧНЕ ПІЗНАННЯ ЗЕМЛІ
Перші географічні відомості про Волинь

Вивчаючи теми цього розділу, учні обов’язково мають дізнатися про рідну місцевість, перші географічні відомості про неї.

Волинь багата різноманітними пам’ятками археології, які свідчать, що після відступу льодовиків в добу пізнього палеоліту (від 15 до 11 тисяч років тому) з’явилися на цій землі групи людей. Пам’ятки тієї доби виявлені в Луцьку, Торчині, селах Новостав, Полонка Луцького району. Волинь – древня земля, невід’ємна частина України. Ряд істориків вважають, що її назва походить від міста Велиня (Волиня), про яке згадують давні літописи. Знаходилося місто Велинь більш як за 20 кілометрів на захід від нинішнього Володимира- Волинського, поблизу гирла річки Гучви, яка впадає в Західний Буг. Від назви міста походить і назва краю та племені, що його населяло. Арабський мандрівник Аль-Масуді, що жив у Х столітті, згадував народ «валінана». Волинянами-дулібами називали племена, які проживали у верхів’ях Західного Бугу, Прип’яті. В Іпатіїївському літописі під 981 роком зазначається, що земля дулібів-волинян входить до Київської Русі.

Першу писемну згадку про волинян в історичних джерелах давньої України-Руси знаходимо в найдавнішому літописі – «Повісті минулих літ», де вказується місце проживання тодішніх волинських племен: «… бужани сиділи по Бугу, а потім же волиняни».

Луцьк (Лучеськ) вперше згадується при описі подій 1085 року на сторінках Іпатіїївського літопису. Існує кілька версій походження назви міста. За давніми переказами, назва міста походить від імені ватажка племені дулібів – Луки. Вчені вважають, що назва міста походить від слова «лука», яке означає вигин річки, коліно.

РОЗДІЛ ІІ. ЗЕМЛЯ НА ПЛАНІ ТА КАРТІ
Волинська область на географічній карті

Вивчення даного розділу доцільно розпочати із розгляду та порівняння карт світу, України, Волинської області (району), плану місцевості свого села чи міста. Всі ці карти є в атласі Волинської області (стор. 2,3). Запитайте учнів, де і з якою метою можна використати дані зображення земної поверхні, які способи зображення місцевості є найбільш точними, які переваги та недоліки має кожен з видів зображення?

Основні та проміжні сторони горизонту, вимірювання відстаней, масштаб також бажано вивчати на прикладі плану свого населеного пункту. Вчитель задає запитання про розміщення тих чи інших природних, історичних, культурних (цікавих) об’єктів щодо школи. Орієнтуючись за планом своєї місцевості, учні вчаться бачити краєзнавчі об’єкти, у них з’являється інтерес більше про них дізнатися. Подібні завдання можна виконувати на карті Волинської області, обираючи цікаві географічні об’єкти, прокладаючи туристичні маршрути.

Потрібно навчити учнів визначати географічні координати свого міста (села), районного, обласного центру, а також висоту свого населеного пункту над рівнем моря, його відносну висоту.

Матеріали до уроків можна знайти в географічному атласі Волинської області.

Географічні координати м. Луцька 5044′ пн. ш. 25 20 сх. д.

Використовуючи карту «Адміністративно-територіальний устрій», учні зможуть досить точно визначити географічні координати свого населеного пункту, адже рамка карти поділена лініями на відрізки, що дорівнюють 10 мінут (10).

На фізичній карті учні визначать за шкалою висот висоту свого населеного пункту над рівнем моря, знайдуть найвищу точку області з абсолютною висотою 292 м (біля с. Брани Горохівського району) і найнижчу – 139 м над рівнем моря (на межиріччі річок Стохід та Прип’ять біля с. Сваловичі Любешівського району). Відносна різниця у висотах між південним і північним краєм області становить 150 м. Віддаль між цими двома крайніми за висотою точками дорівнює по прямій 180 км. Найвища точка Луцька знаходиться на південний захід від АС-2, що на вул. Львівській і має висоту 226 м над рівнем моря, найнижча – розміщена у парку культури і відпочинку імені Лесі Українки і має абсолютну висоту 178 м.
РОЗДІЛ ІІІ. ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА ТА ЇЇ СКЛАДОВІ
Значні можливості у використанні краєзнавчого матеріалу містить розділ «Географічна оболонка та її складові». Змістом цього розділу є вивчення літосфери, атмосфери, гідросфери і біосфери. Учні, на основі побаченого в природі та розповіді вчителя, легше засвоюють основні поняття. Коли вчитель розповідає про форми рельєфу, то учень добре уявляє собі на місцевості що таке рівнина, горб, схил тощо. Стануть в нагоді на уроці і гірські породи та мінерали, зібрані учнями під час екскурсій, і фотографії (малюнки) залягання гірських порід (відслонення).

Задумаймось, чи можна вивчати такі далекі для шестикласника форми рельєфу Землі, як Східноєвропейська та Західносибірська рівнина, Амазонська і Причорноморська низовина та інші, не дослідивши яка поверхня місцевості, де живуть учні? Однозначно, ні ! Тільки від близького до далекого можна пізнати природу Землі. Застосування краєзнавчого матеріалу допоможе учням свідомо і міцно засвоїти навчальний матеріал.

Нижче подається інформація до тем розділу «Географічна оболонка та її складові», яку вчитель зможе використати на уроках.

ТЕМА 1. Літосфера
Земна поверхня і надра Волинської області

Поверхня Волинської області складена осадовими гірськими породами. Це потужні шари піску, крейди, глини, глибше 300 м біля м. Нововолинська залягають пласти кам’яного вугілля. На півночі області – торф. Геологи підрахували, що товща осадових порід в області становить 7000 м.

Волинська область розташована на заході Східноєвропейській рівнини, в основі якої лежить давня докембрійська (вік фундаменту – кілька мільярдів років) платформа. А точніше, територія області розміщена в північній частині Волино-Подільської плити – західного схилу Українського кристалічного щита, древнього фундаменту протерозойського віку (Архейську і Протерозойську ери в геохронологічній таблиці часто об’єднують і називають Докембрій). Рівнина, на якій розташована область, за зовнішнім виглядом є горбистою, на ній чергуються горби з улоговинами, ярами. Північна частина області має назву Поліська низовина, а південна – Волинська височина. За походженням – первинна рівнина, яка утворилась на місці колишніх ділянок морів у результаті вікових вертикальних рухів літосфери. Поверхня території області є слабко нахиленою в напрямку з півдня на північ, з середніми висотами 195 м над рівнем моря. Луцьк знаходиться на межі Волинської височини і Поліської низовини.

За геологічною картою атласу Волинської області учні можуть визначити породами якого віку складена їх місцевість. Тут же розміщено геохронологічну шкалу і пояснення до неї.

Рельєф Волинської області сформувався в результаті взаємодії внутрішніх і зовнішніх процесів. Переважаючими формами у сучасному рельєфі є зовнішні (екзогенні): піщані горби та пасма вздовж річок; яри та балки на півдні області; поверхневі западини, багато з яких є котловинами озер. На Поліссі переважають ті, що сформувалися внаслідок дії материкового зледеніння та роботи річок. Моренні пагорби поширені в Любомльському, Ковельському, Маневицькому районах (витягнулись по ходу руху льодовика). Південна частина області має сприятливі передумови для поширення ерозії, відносні висоти тут становлять 100 м, що створює значні похили поверхні. Великі яри можна побачити біля с. Гаразджа Луцького району.

В надрах Волинської області залягають корисні копалини, які відносяться до паливних, рудних і нерудних. Найбільше значення має кам’яне вугілля, яке добувають в шахтах з глибини 300-400 м, торф, сапропель (цінна мінеральна сировина для удобрення сільськогосподарських угідь, міститься в озерах поліської частини області), природний газ і прояви нафти (Локачинське родовище поблизу сіл Міжгір’я, Марковичі, Шельвів), мідна руда (околиці с. Жиричі Ратнівського району. По чистоті мідь не має аналогів в світі – мідь такої якості є тільки в США і на Волині), крейда, пісок, глина, мергель, мінеральні води (Луцьк, Ківерцівський, Шацький, Ратнівський райони).

Багата експозиція гірських порід і мінералів Волині представлена в мінералогічних музеях ВНУ імені Лесі Українки і ЗОШ І-ІІІ ст. № 3 м. Луцька, які завжди гостинно запрошують школярів на екскурсії.

З гірськими породами, з будовою землі пов’язані три природні пам’ятки. Дві з них – місцевого значення.

Поблизу с. Ростань Шацького району – це льодовикові відклади (валуни, гравій). В Луцькому районі, на околиці с. Коршів – кар’єр з лесовими відкладами. Вивчення цих гірських порід дасть змогу встановити, якою була природа в далекі часи в межах нашого краю.

Пам’яткою природи республіканського значення є озеро Світязь, бо утворення озерної улоговини відбувалося шляхом вимивання осадових порід.

ТЕМА 2. Атмосфера
Кліматичні особливості краю. Погода

Уроки з теми можна побудувати на місцевому матеріалі, використовуючи учнівські дані спостережень за погодою, минулорічні календарі погоди. Користуючись даними календаря погоди, учні будують графіки зміни температури протягом доби, місяця, року, обчислюють середню місячну (річну) температуру та місячну (річну) амплітуду температур своєї місцевості.

Волинська область лежить у помірному кліматичному поясі. Континентальні повітряні маси, а також ті, які надходять з Атлантичного океану формують помірний, вологий клімат, з м’якою зимою, нестійкими морозами, нежарким літом, значними опадами, затяжними весною і осінню.

На території області працюють 6 метеостанцій (Луцьк, Любешів, Світязь, Маневичі, Ковель, Володимир-Волинський). Метеорологи вісім разів на добу записують температуру повітря, швидкість вітру, вологість, атмосферний тиск.

Середньорічна температура повітря становить 7-7,5С. Порівняйте: цей показник для північної півкулі становить 15,2 градуса. Це свідчить про те, що клімат Волині, як і всієї України (включаючи й Крим), холодний. Найнижча температура повітря відмічається в січні (- 4,2 – - 5,1С). Найтепліше влітку на південному сході області (+ 18,3 С).

Найвища температура повітря на Волині досягала 38 градусів у Володимирі-Волинському 11 серпня 1946 року. Найнижча температура повітря (- 38,9 градуса) зареєстрована 11 лютого 1929 року теж у Володимирі-Волинському.

Максимум днів без сонця в річному циклі припадає на грудень. Мінімум буває влітку. За рік у середньому над Луцьком спостерігається 93 дні без сонця.

Річні суми опадів в області становлять в середньому 550-640 міліметрів. Приблизно 70% їх випадає в теплий період (з квітня по жовтень). В середньому за рік у Луцьку буває 151 день з опадами.

Вітер характеризується напрямом та швидкістю. Переважаючі напрями вітру над територією Волині є західні і південно-східні. Середня швидкість вітру на території області від 2,4 м/сек до 4,9 м/сек. Іноді швидкість вітру може значно зрости, як це було у 1997 році. 23 червня по обіді територією області (із заходу на схід) пронісся шквалистий вітер із градом та інтенсивними зливами, швидкість якого досягала 32 метрів за секунду. Усього потерпіло 13 районів області, а найбільше – Камінь-Каширський, Ратнівський, Іваничівський, Любешівський та Стровижівський райони, місто Нововолинськ. Загинули люди, завдано величезних збитків: зруйновано житло і 2 школи, вирвано з корінням віковічні дуби. Такої біди вітер у наших краях, за словами старожилів, ще не приносив.

В області у середньому за рік відмічається 112 вологих днів з високою (80%) відносною вологістю повітря, 93 дні з них припадає на жовтень-березень. Дні з відносною вологістю 30% і менше вважаються сухими. Всього за рік у середньому нараховується 8 сухих днів.

ТЕМА 3. Гідросфера
Води суходолу Волинської області

Волинська область серед областей Західного регіону України має найбільш багаті водні ресурси. На її території протікає 132 річки довжиною 10 кілометрів і більше. Вони належать до водних систем Чорного і Балтійського морів. Територію області перетинає Головний Європейський вододіл, який розділяє басейни Чорного і Балтійського морів, зокрема річкові басейни Дніпра і Західного Бугу. До басейну Дніпра належить водна система ріки Прип’ять з найбільшими притоками Турія, Стохід, Стир. На заході області протікає річка Західний Буг, по якій проходить частина державного кордону з Республікою Польща.

Більшість річок області беруть початок у межах області, тільки найбільші з них мають витоки за межами області (Західний Буг, Стир, Горинь). Майже у всіх волинських річок повільні течії і за своїм режимом вони належать до рівнинного типу. Більшість річок області протікає з півдня на північ. За характером живлення річки Волині відносяться до річок з переважанням снігового, оскільки близько 60-70 % річкового стоку припадає на талі снігові води, які зумовлюють високу весняну повінь. Решта стоку припадає на дощове і підземне живлення. На річках спостерігається літньо-осіння і зимова межень. Під час літньої межені на ріках бувають невеликі дощові паводки тривалістю 5-12 днів, що утворюються зливовими дощами. Ріки області у зимовий період замерзають (кінець листопада – березень). Тривалість льодоставу три-чотири місяці, проте льодовий покрив нестійкий і часто ріки то скресають, то замерзають, товщина льодоставу від 10 см до 60 см (у морозні зими до 80 см).

Найбільша ріка Волині – Прип’ять, права притока Дніпра. Довжина Прип’яті 761 км , а в межах області – 172 км. Річка найбільша за площею басейну (121 тис. кв. км) і водністю серед приток Дніпра. Бере початок із болота біля с. Голядин Любомльського району. Ширина ріки в межах області досягає 50-70 метрів, на окремих ділянках перевищує 150 метрів.

Найбільшими правими притоками Прип’яті є: Стир, Стохід, Турія.

Цікавий факт: у басейні Прип’яті є ріка Сліпа Турія, яка нікуди не впадає, губиться в болотах.

На річках області побудовано 10 водосховищ, найбільші Кортеліське, Цирське, Ковельське.

Господарське використання річок області: водопостачання населених пунктів, промислових і сільськогосподарських підприємств; ведення рибного господарства; розведення водоплавної птиці; туристично-рекреаційне.

Волинська область багата на озера, їх налічується 235. Найбільше за площею і глибиною озеро Світязь, яке називають «Українським Байкалом» через найбільшу глибину в Україні (58,4 м), що у чотири рази глибше за Азовське море. Площа озера становить 27,5 кв. км. Вода в озері чиста, прозора, за якістю найкраща від усіх озер України.

Більша частина озер Волині має карстове походження, менша – заплавні, приурочені до заплав р. Прип’яті та її приток, і є залишками старих русел. Карстові озера живляться підземними та поверхневими водами і атмосферними опадами, вони є досить глибокими.

Цікавим для дослідників природи є озеро Окнище, розташоване поблизу с. Оконськ Маневицького району. Називають його ще Оконська криниця. У самому його центрі б’є вода з двох потужних джерел. Температура води в озері протягом року не змінюється і становить + 9С. У великі морози над озером завжди клубочиться пара. Озеро оточене валом і обсаджене деревами. Глибина його близько 3 метрів, дно крейдяне. З озера по бетонному жолобу вода тече в ставки, де розводиться цінна риба форель, яка живе лише в кришталево чистій гірській воді.

На території області нараховується більш як 380 ставків, які знаходяться переважно в південній частині області і використовуються для риборозведення.

Болота зосереджені переважно на півночі області. Тут вони займають не лише заплави рік, але й виходять на вододіли. Найбільші площі боліт – вздовж долини річки Прип’ять. На півдні болота займають лише ділянки заплав. Причина заболочення – перезволоження території (переважання кількості опадів над випаровуваністю, низинність території, малий її похил, неглибоке залягання водонепроникаючих порід). З болотами Полісся пов’язані поклади торфу, який використовують як паливо і добриво для грунту.

Волинська область знаходиться в межах Волино-Подільського артезіанського басейну, в якому поширені мінералізовані і прісні підземні води. Вони служать основним джерелом водопостачання міських і сільських поселень області а також використовуються в лікувальних цілях і для водопостачання промислових підприємств. В області добре відома столово-мінеральна вода «Йоданка Павлівська», яка виробляється у с. Павлівка Іваничівського району. Особливо корисна вона для профілактики захворювань, пов’язаних з нестачею в організмі йоду.

ТЕМА 4. Біосфера
  1   2   3   4   5   6   7

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Довідник з географії для підготовки до дпа та зно
Західні області України (Волинська, Львівська,Рівненська, Тернопільська, Івано-Франківська)

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів хімія
Згідно зі стандартом І типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів для основної І старшої школи вивчення систематичного...

О. Ф. Лобода Дистанційний курс з географії «Економічне районування»
Рецензент: Пересадько Віліна Анатоліївна, професор, завідувач кафедри фізичної географії та картографії, декан геолого – географічного...

Позакласна робота як засіб підвищення мотивації до вивчення географії
Варто задуматися над тим, що найближчий шлях до знань учня лежить через пізнавальну І самостійну його активність у навчальному процесі,...

Природознавств о
Природознавство” є інтегрованим, пропедевтичним курсом, головну мету якого становить формування в учнів уявлень про цілісність природи...

План роботи кабінету фізики зош I iii ступенів с. Перепельників Зборівського...
Ознайомитись з новими методичними рекомендаціями монмс що до вивчення фізики в 2012-2013 н р

Методична розробка уроку з фізики для учнів II курсу за спеціальністю:...
Електротехніка з опе на І курсі, поглибити їх, поєднуючи вивчений матеріал з явищем електромагнітної індукції, формувати в учнів...

1-4 класи
Вона має інтегрований зміст, поєднує пропедевтику біології та екології, географії, фізики, астрономії, хімії

Л. М. Кучерук Розробка туристсько-краєзнавчого маршруту
Посібник розроблений для вчителів фізичної культури, географії та керівників гуртків з краєзнавчо-туристичної роботи

Підручник, атлас, практикум із економічної І соціальної географії України
Географічна номенклатура: Росія, Білорусь, Польща, Словакія, Угорщина, Румунія, Молдова, Туреччина, Болгарія, Грузія



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




f.ocvita.com.ua
Головна сторінка